ПОРАДИ ПСИХОЛОГА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ
Поради вчителям для поліпшення настрою
1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).
2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).
3. Якщо в тебе з'явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.
4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй", теж можна виховувати і піднімати собі настрій.
5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам'ятайте: думати про себе – ваш головний обов'язок.
Поради вчителям, які працюють у 5 класі
Перехід учнів з початкової школи до середньої викликає зростання стресового навантаження як на самих учнів, так і на їхніх батьків. Це пов'язано з появою нового класного керівника, нових вчителів, предметів, кабінетною системою навчання та ще й співпадає з віковими змінами — вступом дитини у підлітковий вік. Для учня і для учнівського колективу перехід у п'ятий клас може стати початком нового життя, нових успіхів, розкриттям нових граней характеру, власних здібностей, прихованих ресурсів.
У 5 класі змінюються умови навчання: з'являється класний керівник та вчителі з різних предметів. Цей період є досить сприятливим для адаптації школяра до нових умов навчання. Діти чекають змін на краще, бажають стати дорослішими, налагодити взаємини з учителями, робити так, щоб дорослі пишалися ними, були задоволені, «не засмучувались».
Основне новоутворення цього періоду — відкриття нового рівня самоусвідомлення, «Я-концепції»: бажання зрозуміти себе, свої здібності й особливості, свою схожість та відмінність від інших, свою унікальність і неповторність, формується система самооцінок. Це — найважливішій період для розвитку повноцінного спілкування.
У роботі шкільного психолога в період адаптації п'ятикласників основними завданнями стають: розвиток шкільної мотивації, формування інтересів; розвиток навичок спілкування з однолітками та дорослими;
розвиток впевненості в собі, формування ставлення до успіхів та невдач;
формування уявлення про себе як про людину з великими можливостями.
Для успішної адаптації учнів 5-х класів робота психолога обов'язково будується таким чином: з учителями: звертати увагу на вікові та індивідуальні особливості кожної дитини; з батьками: допомога, підтримка та похвала; з учнями: знайомство із собою, самопізнання, впевненість у своїх здібностях. Представлені види роботи з практичного досвіду з подолання проблем п'ятикласників до нових умов навчання, випробувані мною у практичній роботі, мають дієвий позитивний результат, дають змогу оцінити результативність зусиль кожної дитини, педагогічного колективу, психолога, адміністрації та батьків у вирішенні питань адаптації.
Мета такого супроводу — збереження психічного та психофізичного здоров'я, попередження психічного перевантаження, сприяння процесу адаптації та соціалізації учнів.
Рекомендації психолога учителю в роботі з дітьми різних типів темпераментів
І. Дитина – сангвінік
- Вимоги до сангвініка мають бути максимально чіткими і справедливими.
- Не варто давати доручення, пов»язані з тривалою монотонною діяльністю.
- При виконанні завдань дорослий повинен використовувати додаткові стимули, аби домогтися завершення роботи.
- Коли дитина виконала неякісно завдання, нехай переробить його ще раз.
ІІ. Дитина - холерик
- Не гальмуйте активності дітей у формі прямої заборони.
- Не задовольняйте їхніх примх заради того, щоб вони не нервувалися.
- Не підвищуйте голосу, не вдавайтесь до залякування. Холеричні діти потребують тактовної допомоги та співчуття при ускладненнях.
- Холерика важливо виховувати добрим, співчутливим, турботливим, оскільки цей тип дуже схильний до агресивності.
ІІІ. Дитина – флегматик
- Не карайте за повільність, не звинувачуйте в тупості, некмітливості.
- Наслідки такого ставлення здебільшого трагічні: у дитини виникають неврози, формується занижена самооцінка через постійні невдачі.
- Необхідно уникати демонстративних доручень, пов»язаних із високим темпом діяльності. Щоб дитина виросла ініціативною, дорослі мають вітати кожен вияв її самостійності, непомітно допомагати у складних справах.
ІV. Дитина – меланхолік
- Пам'ятайте, що меланхолік не витримує сильних подразників, дуже довго і хворобливо адаптується в колективі дітей.
- Правильний виховний підхід полягає в тому, що дорослий виявляє співчуття і повне розуміння почуттів дитини.
- Періодично організовуйте для меланхоліка «ситуації успіху».
- Не підвищуйте голосу, не кричіть, не висувайте надмірних вимог до дитини.
Рекомендації вчителям з профілактики дезадаптації п'ятикласників
- В роботі з дітьми враховувати їх вікові та індивідуальні особливості.
- Демонструвати віру в успіх учня.
- Відділяти оцінку від особистості .
- Запобігати груповій критиці дитини та її робіт, а також не порівнювати її помилки з успіхами інших учнів.
- Порівнювати якість роботи дитини тільки з її попередніми успіхами.
- Вказуючи на помилки, намітити шлях до успіху.
- Акцентувати увагу учня на його досягненнях та перемогах.
- Надавати емоційну підтримку учням не лише словами, а й поглядом та дотиком.
- Запобігати частому використанню в мові слів-заперечень. Підтримувати і заохочувати прояви активності в роботі на уроці скутих, сором'язливих та тривожних дітей.
- Для встановлення хороших відносин між дітьми в класі й формуванню в них конструктивних способів взаємодії можна проводити заняття на теми: «Що таке справжня дружба в колективі?», «Що означає добре почуватися?» та інші. Така робота буде більш ефективною, якщо під час занять інсценувати ситуації, а також їх обговорювати, та вирішувати проблемні питання.
Секрети встановлення духовних стосунків між учителем та учнем в умовах гуманізації навчально-виховного процесу
- Улюблений учитель той, який посміхається, та наділений почуттям гумору.
- Викликаючи почуття страху, ми принижуємо і себе, і дитину, притуплюємо її інтелект. Подумки полічіть до 10, перш ніж викликати батьків, чи робити запис у щоденнику : цим ми розписуємося у власному безсиллі.
- Потрібно зрозуміти, що учень мовчить не від незнання предмета, а від страху перед аудиторією (пригадайте себе в такій ситуації).
- Пізнайте в дітях себе колишнього – й учіться у них! Відчувайте іншу людину, та сприймайте її такою, якою вона є, зрозумійте її внутрішній світ, передбачайте поведінку.Умійте передбачати й оцінювати якусь ситуацію, річ або точку зору учня очима самого учня.
- Особливо пам'ятайте: духовний контакт – це така сфера, яка легко руйнується, отож постійно підживлюйте її. Дрібниць у стосунках не повинно бути. Інколи дрібниця виглядатиме вагомою обставиною в очах учня чи класу. Найбільшому зміцненню духовних контактів сприятимуть спільні інтереси та потреби.
- Дорожіть довірою дітей. Це обов'язковий компонент у діяльності будь-якої соціальної групи, яка досягається компетентністю, сумлінністю і чесністю.
- Не слід забувати, що сліпа покара, яка ґрунтується на особистому переконанні, позбавлена сили. Найголовнішим засобом людського виховання є переконання, а на переконання можна впливати тільки переконанням.
Успіхів Вам!